Цей договір складений у Женеві 20.12.1996 р. і відкритий для участі держав-членів ВОІВ і Європейської спільноти.

Договір повинен вступити в силу після передання генеральному директору ВОІВ (депозитарію), на збереження тридцятьма державами документів про ратифікацію або приєднання. За станом на 01.02.2001 р. Договір в силу не вступив, хоча підписала його 51 держава, а ратифікували або приєднались 22 держави. Цей договір є розвитком Бернської конвенції і був підготовлений ВОІВ з метою регулювання нових відносин у зв’язку з найбільш сучасними технологіями і новими, не відрегульованими раніш правами.

Щодо об’єктів, які охороняються авторським правом, у ДАП згадані два таких об’єкти:

1)    комп’ютерні програми, незалежно від способу або форми їх вираження; вони охороняються як літературні твори згідно зі ст. 2 Бернської конвенції;

2)    компеляції даних або іншої інформації (бази даних) в будь-якій формі, які за підбором і розташуванням змісту є результатом інтелектуальної творчості (ст.5).

Стосовно прав авторів, то в ДАП розглядаються три таких права:

1.    Право на розповсюдження (ст.6), тобто виключне право дозволяє доведення до широкого ознайомлення оригіналу і екземплярів своїх творів шляхом продажу або іншої передачі права власності.

2.    Право на прокат (ст.7), тобто виключне право дозволяє комерційний (або так званий громадянсько-правовий) прокат для загалу оригіналів або екземплярів трьох видів творів:

а)  комп’ютерних програм;

б)  кінематографічних творів;

в)  творів, втілених у фонограмах, як визначено в національних законодавствах держав.

3.    Право на повідомлення для широкого загалу (ст. 8).

Адміністративні функції по Договору виконує Міжнародне

бюро ВОІВ.

Договір прийнятий у Женеві 18.04.1989 р. для держав-чле- нів ВОІВ і установлює міжнародний регістр аудіовізуальних творів з метою реєстрації заяв стосовно аудіовізуальних творів і прав на них, включаючи, зокрема, права на їх використання.

Договір установлює Союз з міжнародної реєстрації аудіовізуальних творів, який має Асамблею, що складається з держав, які домовляються і представлені одним делегатом.

Основне завдання Асамблеї — підтримка і розвиток Союзу та використання Договору. Союз має свій бюджет. За станом на

15.01.2001    р. учасниками Договору є 13 держав (України не має).

Поява суміжних прав стала в основному результатом технічного прогресу. Перші заходи проти недозволеного зняття копій записів музикальних творів були прийняті індустрією фонограм на національному рівні. Так на Дипломатичній конференції Бернського союзу з охорони літературних і художніх творів у Римі (1928 р.) була прийнята резолюція з міжнародної охоро-ни прав виконавців, виробників фонограм і організації ефірного мовлення (Римська конвенція).

За станом на 15.01.2001 р. у конвенції взяли участь 67 держав (України поки що немае). Адміністративні функції цієї конвенції виконує ВОІВ разом з Міжнародною організацією

праці (МОП) і ЮНЕСКО у складі Секретаріату Міжурядового Комітету.

20.12.1996 р. укладений Договір ВОІВ на виконання і фонограми (ДВФ), який набере чинності після здачі на зберігання 30-ма державами документів про ратифікацію або приєднання генеральному директору ВОІВ (депозитарію).

У 1971 р. була прийнята Женевська конвенція про охорону інтересів виробників фонограм від незаконного відтворення їх фонограм (Конвенція щодо фонограмам), в якій за станом на

15.01.2001    р. взяли участь 64 держави, в т. ч. Україна.

У 1974 р. була прийнята Брюссельська конвенція щодо розповсюдження носіями програми сигналів, що передаються через супутники (Конвенція щодо супутників), до складу якої входять за станом на 2001 р. 24 держави (України немає).