У нашій країні послідовно розв'язується одне з першочергових завдань — ста­новлення цивілізованого ринку об 'єктів інтелектуальної власності та створення умов для викорінення піратства. Неправомірне використання творів, комп'ютерних програм, фонограм без дозволу, а іноді й без відома автора, без укладення з ним відповідної угоди, без виплати винагороди — хвороба дуже поширена і небезпеч­на. Вона шкодить інтересам авторів, інтересам науки, літератури і мистецтва, національним інтересам. Тому для упорядкування в Україні ринку інтелектуаль­ної власності здійснюються заходи щодо посилення державного контролю за пра­вомірним використанням творів вітчизняних і зарубіжних авторів.

Згідно з Положенням про державне посвідчення на право розповсюдження і де­монстрування фільмів (прокатне посвідчення), затвердженим постановою Кабі­нету Міністрів України від 17 серпня 1998 року № 1315, Міністерство культури і мистецтв видає юридичним і фізичним особам прокатне посвідчення, котре дає право на розповсюдження (продаж, прокат) і демонстрування всіх видів національних та іноземних фільмів, а також право на їх тиражування з метою розповсюдження і демонстрування на території України будь-яким кінотеат­ром, кіноустановкою, відеоустановкою, прокатним пунктом відеокасет, торго­вельним підприємством, підприємством тиражування, а також телерадіоорга-нізаціями, в тому числі по кабельному телебаченню. Для отримання прокатного посвідчення володілець відповідних прав на фільм подає юридичне засвідчені копії (ксерокопії) угод (контрактів, договорів), інших документів, що підтверд­жують право даної особи на розповсюдження і демонстрування фільму, почи­наючи від його виробника. У 1997 році видано 8315 прокатних посвідчень, у 1998 році — 94НЗ посвідчення. Це сприяє правомірному використанню кіно- і відеофільмів.

Законом України від 14 листопада 1996 року № 497/96-ВР «Про внесення змін і доповнень до Кримінального кодексу України і Кодексу України про адміністра­тивні правопорушення» доповнено Кодекс України про адміністративні правопору­шення трьома статтями (164'', 164⁷, 164^і), в яких передбачено, що публічний показ без прокатного посвідчення кіно- і відеофільмів, публічний показ кіно- і відео­фільмів з порушенням умов публічного демонстрування, передбачених прокат­ним посвідченням, тиражування без прокатного посвідчення з мстою продажу, прокату, публічного показу або розповсюдження кіно- і відеофільмів тягне за со­бою накладення штрафу з конфіскацією кіно- і відеофільмів, засобів їх виготов­лення, а також коштів, отриманих від їх демонстрування або реалізації. Правоохо­ронними органами проводяться рейди, пов'язані з вилученням контрафактних примірників кіно- і відеофільмів.

З 1 січня 1998 року в Україні введені вдію Правила роздрібної торгівлі примір­никами аудіовізуальних творів і фонограм, затверджені постановою Кабінету Мі­ністрів України від 4 листопада 1997 року № 1209. Правила визначають основні вимоги до роздрібної торгівлі примірниками аудіовізуальних творів і фонограм і спрямовані на забезпечення прав споживачів щодо їхньої належної якості і пра­вомірного використання. Роздрібна торгівля примірниками творів і фонограм здійснюється через спеціалізовані підприємства торгівлі, Із тому числі фірмові, спеціалізовані відділи (секції) підприємств з універсальним асортиментом непро­довольчих товарів, які зареєстровані в установленому порядку і мають ліцензію на роздрібну торгівлю непродовольчими товарами. До продажу приймаються при­мірники творів за наявності у суб'єкта підприємницької діяльності копії угоди з особою, яка мас авторське право і суміжні права, або з ДААСПом про збір і випла­ту авторської винагороди за відтворення і розповсюдження на території України примірників творів і фонограм. До таких примірників, що надходять до роздрібної торговельної мережі, повинні додаватися супровідні документи (рахунки-факту­ри, прибутково-витратні накладні тощо), документи, що підтверджують якість примірників твору і фонограми, виробників їх примірників, правила використан­ня і гарантійні зобов'язання.

Індивідуальна упаковка примірника твору і фонограми повинна містити на ети­кетці маркувальні дані:

для аудіовізуального твору — назву твору, штриховий код, час демонстрації, ім'я сценариста, режисера, оператора, художника-постановника, авторів музики, спеціально створеної для аудіовізуального твору, продюсера (виробника) аудіові­зуальною твору, знак охорони авторського права (латинська буква С в колі — ©), ім'я (найменування) осіб, які мають авторське право, рік першої публікації твору), імена головних виконавців, номер прокатного посвідчення Міністерства культури і мистецтв, номер договору з особою, яка має авторське і суміжні права, або номер угоди з ДААСПом, дату випуску твору, дату відтворення примірників твору;

для фонограм — назву твору, штриховий код, час звучання, ім'я автора музики, автора тексту, знак охорони суміжних прав (латинська буква с* в колі — ©), ім'я (найменування) особи, якій належать суміжні права (виробник фонограми), най­менування виробника примірників фонограми, його адреса, товарний (фірмовий) знак, номер угоди виробника примірників фонограм з особою, яка має авторське і суміжні права, або з ДААСПом, дату випуску, дату відтворення примірників фоно­грами. Цс сприяє правомірному використанню аудіовізуальних творів і фонограм.

Указом Президента України від 20 травня 1998 року № 491 «Про упорядкування торгівлі деякими підакцизними товарами, пов 'язаними з використанням аудіовізу­альних творів і примірників фонограм» встановлено, що імпорт, експорт, оптова і роздрібна торгівля аудіовізуальними творами і примірниками фонограм здійсню­ються суб'єктами всіх форм власності за наявності атестата, що видається Міні­стерством зовнішніх економічних зв'язків і торгівлі та підтверджує законність і правомірність використання аудіовізуальних творів і примірників фонограм, До­кументи на отримання атестата надаються за погодженням з ДААСПом, котрий здійснює контроль за правомірністю використання аудіовізуальних творів і при­мірників фонограм та виплатою винагороди за таке використання.

Указ Президента України від 7 липня 1998 року № 747 «Про організацію гаст­рольної діяльності в Україні» спрямований на упорядкування організації гастроль­ної діяльності в Україні, запобігання зловживанням у цій сфері. Встановлено, що гастрольна діяльність в Україні здійснюватиметься за наявності державного гаст­рольного посвідчення, яке видасться на підставі державної реєстрації гастрольної діяльності.

Авторське право належить до прав, -захист яких гарантується Конституцією України. Стаття 54 Конституції України стверджує; «Громадянам гарантується свобода літературної, художньої, наукової і технічної творчості, захист інтелекту­альної власності, їхніх авторських прав, моральних і матеріальних інтересів, що виникають у зв'язку з різними видами інтелектуальної діяльності. Кожний грома­дянин має право на результати своєї інтелектуальної, творчої діяльності; ніхто не може використовувати або поширювати їх без його згоди, за винятками, встанов­леними законом».

Спеціальна стаття присвячена праву інтелектуальної власності в «Основах зако­нодавства України про культуру» від 14 лютого 1992 року № 2117-ХІГ: «Твори літе­ратури і мистецтва є інтелектуальною власністю їх творців. Захист права на інте­лектуальну власність, охорона авторських прав регулюються спеціальним законо­давством і нормами міжнародного права».

Авторське право телсрадіоорганізацій визначено в статті 36 Закону України від 21 грудня 1993 року № 3759-ХІІ «Про телебачення і радіомовлення»: «Тслерадіоор-ганізації належить авторське право на створені нею передачі (фільми) і програми, а також авторські права, отримані відповідно до укладених нею договорів. Теле-радіоорганізації мають право дозволяти або забороняти іншим телерадіоорганіза-ціям, установам і закладам, громадянам в Україні і за кордоном:

- трансляцію (ретрансляцію) своїх передач (фільмів) і програм;

— відтворення, тиражування або продаж зроблених записів передач (фільмів) і про­грам, що є їхньою власністю, а також записів музичних і літератури о-драматич­них творів, здійснених тслсрадіоорганізацією в студії або у видовищних закладах.

Без згоди телерадіооргапізації допускається використання її передач (фільмів) і програм у таких випадках:

— для задоволення особистих потреб громадян;

— для використання іншими телерадіоорганізапіямп коротких уривків — не біль­ше п'яти хвилин з кожної передачі (фільму);

— для навчальних цілей у державних навчальних закладах».

 Важлива думка про роль держави в захисті законних прав та інтересів творчих працівників відображена в Законі України від 7 жовтня 1997 року № 554/97-ВР «Про професійних творчих працівників та творчі спілки»', держава «гарантує про­фесійний і соціальний захист членів творчих спілок, охорону їх авторських прав».

Дотримувати норм авторського права поставлено за обов'язок видавців у Законі України від 5 червня 1997 року № 318/97-ВР «Про видавничу справу». «Відносини, що виникають у процесі виробництва і використання фільму як об'єкта авторсь­кого права, — визначено в Законі України від 13 січня 3998 року № 9/98-ВР «Про кінематографію», — регулюються цим Законом, Законом України «Про авторське право і суміжні права», іншими нормативно-правовими актами України».

Авторському праву на твори ахитектури присвячено розділ VI Закону України від 20 травня 1999 року № 678-ХІУ «Про архітектурну діяльність». В Законі чітко визначено об'єкти та суб'єкти авторського права на твори архітектури, майнові та особисті не майнові права автора твору архітектури.

Авторське право України нині охоплює практично всі сфери творчої діяльності. Так, Головним управлінням геодезії, картографії і кадастру та Державним агент­ством з авторських і суміжних правах у серпні 1997 року розроблено Положення про авторське право в картографи. Тут уперше визначено коло картографічних творів, що охороняються: всі види атласів, карт, планів, картосхем незалежно від їхньої форми і виду носія інформації; аерокосмофотокарти, аерокосмофотоплани, аерокосмофотосхемн, їхня похідна продукція; цифрові карти і плани (цифрові мо­делі місцевості), інша картографічна інформація на машинних носіях, їх програм­не забезпечення; картографічний зміст глобусів, рельєфні карти і плани, похідні пластичні твори; рекламна картографічна продукція; схеми, ескізи, ілюстрації, що стосуються географії, топографії, картографії, архітектури тошо.

Визначено перелік творчих робіт у картографії: розробка нової оригінальної програми, проекту картографічного твору або серії взаємопов'язаних творів (фор­ма твору, призначення, математична основа, зміст, спосіб картографічного зобра­ження, методика передачі інформації тошо); розробка авторського оригіналу картографічного твору (тематичний зміст, система умовних позначень, художнє оформлення, переклад тощо); розробка нових геоінформаційних технологій, про­грамних комплексів для створення, опрацювання і зберігання цифрової карто­графічної інформації; розробка картографічного змісту і нових технологій при створенні глобусів, рельєфних карт і планів, похідних пластичних творів; розроб­ка нормативно-технічних та інших документів, що визначають форму, зміст, точ­ність і методи створення або оновлення картографічних творів; створення нових каталогів, газетирів, довідників картографічної інформації; наукові розробки, публікації, монографії картографічної тематики тощо.

Україна прагне охопити нормами авторського права осі без винятку сфери і форми використання творів, зокрема при виданні, публічному виконанні, тира­жуванні засобами звуко- і Ізідеозапису, при випуску промисловим способом, пе­реробках, адаптаціях, розповсюдженні шляхом продажу, прокату. Закон України «Про авторське право і суміжні права», відповідаючи високим міжнародним ви­могам охорони інтелектуальної власності, став своєрідною базою для подальшої позитивної трансформації національної системи охорони авторського права і су­міжних прав.

Слід зазначити, що диспропорції між потенційними можливостями і реальним забезпеченням прав і законних інтересів авторів творів науки, літератури і мис­тецтва зумовлені багатьма об'єктивними причинами: економічне становище краї­ни, обмежені фінансові можливості користувачів творів, перозвинутість інфраст­руктури авторського права, відсутність традицій, низька правова культура у сфері використання інтелектуальної власності, триваючий процес становлення націо­нальної системи охорони. Конкретним виявом цього е небезпечні масштаби не­правомірного використання об'єктів авторського права і суміжних прав. Насампе­ред це відчувається в сферах книговидання, звуко- і відсозапису, кінопродукцїї, комп'ютерних програм. Особливо гострим залишається питання невиплати віт­чизняним і зарубіжним авторам винагороди. Все це завдає великої матеріальної і моральної шкоди державі, не сприяє розвитку самобутньої національної культури.

Необхідне підвищення ролі і значення охорони авторського права як загальнонаціо­нального, загальнодержавного завдання. Впровадження цивілізованих відносин у сфері використання інтелектуальної власності, витіснення з внутрішнього ринку низькопробної і піратської продукції, забезпечення надходження до державного бюджету багатомільйонних сум поки що не сплачених податків, виконання Украї­ною взятих на себе відповідальних міжнародних зобов'язань може бути досягнуто тільки за умови постійної уваги з боку держави до проблем авторського права, спільних дій зацікавлених сторін, за активної підтримки широкої громадськості.

Законодавство в галузі авторського права і суміжних прав с дісвим засобом, який сприяє соціально-економічному розвитку країни, особливо в умовах виходу з економічної кризи, що має і внутрішні і зовнішні аспекти. Інфраструктура, яка сприяє використанню об'єктів Інтелектуальної власності і здійсненню прав, що надаються законодавством, здатна щороку давати 3—4 % внутрішнього валового продукту.

Україна робить послідовні кроки на шляху входження до міжнародної системи охо­рони авторського права і суміжних прав. Як правонаступник колишнього Союзу

РСР наша держава підтвердила участь у Всесвітній конвенції про авторське право, взявши на себе зобов'язання охороняти в Україні твори зарубіжних авторів, почи­наючи з травня 1973 року (час приєднання СРСР до цієї Конвенції). У травні 1995 року Україна приєдналася до Бернської конвенції про охорону літературних і художніх творів, яка набрала чинності на території нашої держави 25 жовтня 1995 року. Приєднання до Бернської конвенції дає змогу забезпечувати ефектив­ніший захист прав вітчизняних і зарубіжних авторів. У січні 1995 року Верховна Рада України ратифікувала Угоду про співпрацю в галузі авторського права і су­міжних прав у рамках країн СНД. У червні 1999 року Україна приєдналася до Конвенції про охорону інтересів виробників фонограм від незаконного відтворен­ня їх фонограм.

На основі довгострокових угод про експорт прав між Державним агентством України з авторських і суміжних прав і фірмами Німеччини, Великобританії, США, Японії в цих країнах здійснюється переклад десятків українських наукових журналів, монографій, творів художньої літератури, виконуються музичні твори. Міжнародний культурний обмін набирає дедалі ширшого розмаху і є ефективним засобом розвитку національної системи авторського права.

Налагоджено зв'язки з впливовими міжнародними організаціями. У деяких з них, наприклад у Всесвітній організації інтелектуальної власності, Україна є чле­ном виконавчих органів (членом Виконавчого комітету Бернського Союзу). Особ-лиїзої уваги заслуговує співпраця між Україною і Європейським Співтовариством з удосконалення захисту прав інтелектуальної власності. На виконання положень статті 50, а також Додатка III Угоди про партнерство і співпрацю з Європейським Союзом передбачено приєднання України до Міжнародної конвенції про охоро­ну прав виконавців, виробників фонограм і органів мовлення (Рим, 1961 рік). Слід фактично розглядати як частину національного законодавства директиви Євро­пейського Товариства з авторського права і суміжних прав, приводити національне законодавство у відповідність з їх вимогами.

Одне з першочергових завдань національного законодавства — забезпечення в Україні становлення цивілізованого ринку інтелектуальної власності. Необхідні зміни і доповнення до Закону України «Про авторське право і суміжні права» з ме­тою посилення боротьби з неправомірним використанням творів, запровадження кримінальної та адміністративної відповідальності за порушення норм авторсько­го права і суміжних прав.