10.3.    Експертиза і реєстрація заявки  313

Глава 11. Охорона прав на раціоналізаторські пропозиції

і науково-технічну інформацію  314

11.1.    Поняття та ознаки раціоналізаторської пропозиції  314

11.2.    Оформлення раціоналізаторської пропозиції  318

11.3.    Види та зміст науково-технічної інформації  319

11.4.    Особливості конфіденційної (нерозкритої) інформації  320

11.5.    Заходи щодо збереження комерційної таємниці

та конфіденційної інформації  323

11.6.    Оформленая і реєстрація “ноу-хау”  324

11.7.    Реалізація “ноу-хау”       327

11.8.    Приклади опису "ноу-хау”  329

11.8.1.    “Ноу-Хау”  на пристрій           329

11.8.2.    “Ноу-хау”  на технологію   331

11.8.3.    "Ноу-хау”  на метод         333

11.8.4.    “Ноу-хау”  на алгоритм  334

11.8.5.    “Ноу-хау”  на програмний продукт      335

11.8.6.    “Ноу-хау”  аа методику      .....336

Розділ 4. Охорона і захист авторського праве

та суміжних прав     338

Глава 12. Авторське право  338

12.1.    Види результатів творчої діяльності, що охороняються

авторським правом  338

12.2.    Об'єкти авторського права  346

12.3.    Суб’єктивне авторське право, його зміст і межі  349

12.4.    Оформлення заявки на державну реєстрацію

прав автора          351

12.5.    Авторські договори          354

Глава 13, Суміжні права      356

13.1.    Поняття суміжних прав     356

13.2.    Суб’єкти суміжних прав      357

13.3.    Суб’єктивні суміжні права, їх зміст і межі  358

13.4.    Захист авторських і суміжних прав     361

Розділ 5. Організація і економіка інтелектуальної власності ...365

Глава 14, Ліцензування і передача технологій  365

14.1.    Основні поняття про ліцензування і класифікація

ліцеязійпих договорів     365

14.2.    Оформлення ліцеизійного договору     368

14.3.    Види ліцензійних платежів  370

14.4.    Порядок розгляду ліцензійних договорів  373

14.5.    Франчайзпнг — один із способів реалізації

інтелектуальної власності     375

14.6.    Трансфер технологій  379

Глава 15. Економічна ефективність використання об’єктів

інтелектуальної власності  380

15.1.    Випробування і сертифікація об’єктів промислової

власності  380

15.2.    Ефективність використання об’єктів промислової

власності  382

15.3.    Способи вартісної оцінки об’єктів інтелектуальної

власності  391

15.4.    Оцінка вартості прав на об’єкти промислової власності  ... 394

15.5.    Оцінка вартості авторських прав та товарних знаків   408

15.5.1.    Методики визначення вартості науково-

технічної інформації  408

15.5.2.    Методики визначення вартості комп’ютерних

програм  410

15.5.3.    Вартість знака для товарів і послуг

та фірмового найменування  412

15.6.    Інноваційні процеси і конкурентоспроможність

об’єктів промислової власності у ринкових умовах  415

15.7.    Представники у справах інтелектуальної власності  416

Література 418

 

У всьому світі дедалі більшого значення набуває інтелектуальна власність, тому що питома вага прав на інтелектуальні продукти (інтелектуальний капітал) у внутрішньому і зовнішньому товарному обігу не припиняє збільшуватись. Практично будь-який товар і будь-яка послуга, так чи інакше, як одну зі своїх складових мають інтелектуальну власність.

Міжнародне право інтелектуальної власності постійно гармонійно розвивається одночасно з розвитком техніки, технології, людських знань і умінь. Сьогодні значення інтелектуальної власності велике, як ніколи. Більше того, є всі підстави сподіватися, що значення інтелектуальної власності буде і далі зростати.

Бурхливий розвиток техніки і технологій, інтенсифікація розробки інженерних об’єктів, необхідність створення в короткий термін принципово нових технічних систем, підвищення вимог до них, а також входження України в систему ринкових відносин вимагають вивчення питань з правової охорони і використання об’єктів інтелектуальної власності, в тому числі, промислової власності.

(Марк Твен — “Країна без державного патентного відомства і без добрих законів, які захищають винахідників, подібна до рака, котрий може рухатися вбік або назад.”)

Останнім часом в Україні спостерігається така ситуація, коли ті чи інші нові технології, в тому числі й інформаційні, які розроблені українськими вченими, визнаються іншими державами, стають їх надбанням, а Україна від цього нічого не отримує. Це пояснюється передусім відсутністю чіткого розуміння того, що використання правових механізмів захисту прав інтелектуальної власності не менш важливе, аніж власне розробка нових технологій, створення якісних товарів, надання потрібних послуг або вічних творів літератури і мистецтва.

Сфера інтелектуальної власності — це цілий комплекс прав і відносин, з котрого неможливо відокремити будь-яку частину без шкоди для всіх інших. Так, наприклад, авторське право пов’язане з правом на товарні знаки, патентне право дуже часто стикається з авторським правом тощо.

Винахідницька і патентно-ліцензійна робота є невід’ємною частиною діяльності наукових та інженерно-технічних робітників в усіх сферах народного господарства, тому що сьогодні суспільство, як ніколи, зазнає потреби в корисних винаходах: природні ресурси вичерпуються, а одна третина швидкозроста- ючого на Землі населення страждає від голоду.

Сучасні інженер і вчений повинні володіти не тільки глибокими знаннями у сфері науки і техніки, але також основами правової охорони інтелектуальної власності, не віддаючи своє науково-технічне досягнення іншим через незнання методів його оформлення, охорони і захисту.

(З історії КПІ, т. 1 (1998-1917 рр.). Вид-во КДУ, 1961, з. 22, № 16, 1898 р., серпня 31. З промови першого ректора КПІ В. Л. Кірпічова на відкритті КПІ.

“Політехнічний інститут є вищий навчальний заклад, призначений для підготовки інженерів, тобто, як показує сама назва, людей-геніїв, здатних придумувати і робити нове. З поняттям про діяльність інженера обов’язково поєднується вимога творчої спроможності і творчої діяльності, уміння робити щось нове. Якщо хтось пропонує тільки рутинно копіювати старовину, тому не потрібно закінчувати вищого навчального закладу: його діяльністю буде робота ремісника, а не інженера”.)

Курс “Патентознавство та авторське право” вже сім років викладається автором магістрантам Національного технічного університету України “Київський політехнічний інститут”, для яких на основі багатолітнього досвіду був написаний навчальний посібник “Основи патентознавства та авторського права” з періодичним доповненням і переробками. Курс і навчальний посібник, а згодом підручник “Патентознавство та авторське право” пройшли апробацію в багатьох вищих навчальних закладах

України і довели ефективність та необхідність викладання дисципліни не тільки магістрантам, а й усім студентам вищих навчальних закладів під назвою “Інтелектуальна власність”.

Предмет курсу — правове регулювання відносин, що складаються у зв’язку зі створенням, охороною та використанням результатів творчої діяльності.

Мета курсу — набуття:

•    знань системи інтелектуальної і промислової власності в винахідницькій і патентно-ліцензійній діяльності, методологічних основ створення об’єктів промислової власності та інженерної психології, захисту патентних прав, міжнародного співробітництва у сфері інтелектуальної власності, авторського права і суміжних прав, а також системи патентної інформації;

•    уміння використати на практиці нормативно-правові акти при забезпеченні правової охорони науково-технічних досягнень і творчої продукції, провести патентно-інформаційні дослідження в певній галузі техніки, знайти аналоги і оформити заявку на об’єкт промислової власності, використати патентну інформацію і документацію при проведенні науково-дослідних (НДР), дослідно-конструкторських (ДКР) та інших науково-технічних робіт з метою створення конкурентоспроможної продукції;

•    навиків практичної роботи з нормативно-правовими актами, патентною документацією, в оформленні “ноу-хау” і матеріалів заявки на об’єкт промислової власності (винахід, корисну модель, промисловий зразок, знак для товарів і послуг, топографію інтегральної мікросхеми тощо), а також складання ліцензії та інших договорів на створення, використання і комерційну реалізацію об’єктів інтелектуальної власності.

 

Основні теми:

1.    Система інтелектуальної власності в Україні.

2.    Міжнародне співробітництво у сфері інтелектуальної власності.

3.    Методологічні основи створення об’єктів промислової власності.

4.    Патентна інформація та документація.

5.    Патентні дослідження.

6.    Охорона прав на винаходи (корисні моделі).

7.    Оформлення винаходу (корисної моделі).

8.    Охорона прав на промислові зразки.

9.    Охорона прав на фірмові найменування та знаки для товарів і послуг.

10.    Охорона прав на топографію інтегральних мікросхем.

11.    Охорона прав на раціоналізаторські пропозиції і науко- во-технічну інформацію.

12.    Авторське право.

13.    Суміжні права.

14.    Ліцензування і передача технологій.

15.    Економічна ефективність використання об’єктів інтелектуальної власності.

Для підкріплення лекційного матеріалу доцільно проводити практичні заняття відразу після розглянутої теми, а для отримання навичок і поглиблення матеріалу слід виконувати самостійну домашню роботу, бажано, пов’язану з темою магістерської роботи.

Практичні заняття (за вибором викладача):

1.    Добір прикладів, що ілюструють п’ять рівнів винаходів.

2.    Вивчення стандарту про проведенню патентних досліджень (ДСТУ 3575-97).

3.    Проведення патентного дослідження.

4.    Вивчення стандарту зі складання патентного формуляра (ДСТУ 3574-97).

5.    Вибір аналогів і прототипу.

6.    Складання формули винаходу.

7-10. Оформлення заявки на пристрій, спосіб, речовину, штам.

10.    Оформлення заявки на промисловий зразок.

11.    Оформлення заявки на топографію інтегральної мікросхеми.

12.    Оформлення заявки на знак для товарів та послуг.

13.    Оформлення “ноу-хау” на пристрій, технологію, програмний продукт, алгоритм або метод.

14.    Складання ліцензійного договору.

16-19. Оцінка прав на винахід, промисловий зразок, товарний знак, програму для ЕОМ.

20.    Оформлення раціоналізаторської пропозиції.

21.    Оформлення заявки на державну реєстрацію прав автора на твори науки, літератури та мистецтва.

Найкращою формою атестації студентів з даного курсу на основі багаторічного досвіду автора є залік за оформленими заявками на об’єкти промислової власності — патентного права (винахід, промисловий зразок, товарний знак, топографія інтегральної мікросхеми) і об’єкти авторського права (комп’ютерна програма, база даних, технічна документація тощо), за оформленими документами для реєстрації і реалізації “ноу-хау” і складеним ліцензійним договором з комерційної реалізації одного з вище вказаних об’єктів інтелектуальної власності. Бажана активна участь у цій роботі не тільки викладачів, які читають курс і ведуть практичні заняття, але і керівника випускної роботи (дипломного проекту, магістерської атестаційної роботи), що повинно реєструватися в спеціальній картці.

Замість передмови. У підручнику, в основному, використані інформація, офіційні видання та нормативні акти за станом на 01.01.2003 р., коли готувався його основний текст і де з часових і технічних причин неможливо було оперативно відслідковувати безперервні зміни і розбіжності в законодавчій діяльності і системі інтелектуальної власності в Україні. Безумовно при викладанні і вивченні дисципліни під назвою “Патентоз- навство та авторське право” (або “Інтелектуальна власність”) необхідно враховувати останню і наступну поточну офіційну інформацію з юридичних питань у відповідності до Цивільного кодексу України із змінами і доповненнями (Книга четверта. Право інтелектуальної власності), інших законодавчіх актів, положень, міжнародних угод тощо.

Розділ 1.

Система охорони інтелектуальної власності

Людський геній є джерелом всіх творів і винаходів. Ці твори є гарантією життя, гідного людини. Обов'язок держави — забезпечити надійну охорону всіх видів мистецтва і винаходів.

А. Богш

(напис яа куполі будинку штаб-квартири ВОІВ у Женеві).